Перейти до основного вмісту

«Залізний Рейн»: через загрозу від Росії Європа хоче відродити історичну залізницю

1
Джерело

Бельгія, Нідерланди й Німеччина ведуть переговори про відновлення залізничної гілки IJzeren Rijn («Залізний Рейн»). Гілка з’єднує бельгійський порт Антверпен із німецьким промисловим регіоном Рур (містом Менхенгладбах) через два міста в Нідерландах.

«Залізний Рейн»

Цю гілку побудували ще у XIX столітті. Лондонський договір між Нідерландами і Бельгією 1839 року надав останній не лише нежалежність, а й право побудувати транспортний коридор. Спочатку йшлося про канал, та зрештою Бельгія обрала залізницю. У 1873 році був додатково укладений спеціальний договір про IJzeren Rijn.

Перші поїзди з'явилися тут у 1879 році.

Під час Другої світової війни та деякий час після неї гілка відігравала ключову роль для союзників.

Зараз же регулярно використовуються 134,8 км її колій. Зокрема на нідерландській ділянці гілкою ходять міжміські поїзди, на бельгійській — ще й вантажні. У Німеччині цей коридор має переважно промислове призначення.

Між нідерландським Рурмондом і німецьким кордоном рух на IJzeren Rijn повністю припинився у 1991 році.

У 2004 році Бельгія запропонувала відновити роботу гілки. Причина — зростання вантажних перевезень між Антверпеном і Руром.

Зараз Бельгія використовує маршрут на південь від IJzeren Rijn через кілька нідерландських міст. Тут курсують також пасажирські поїзди, тому пропускна здатність для вантажів замала.

Запит бельгійського уряду ґрунтувався на вищезгаданих угодах від 1839 і 1873 років. Критики цієї ідеї вказували, що на них посилатися не можна, адже термін концесії за ними сплив.

У Нідерландах до відновлення гілки одразу поставились не надто схвально. Вона проходить через природний заповідник Де-Майнвег. Довелося навіть звертатись до арбітражного суду у 2005 році. Суд вирішив, що договір 1839 року все ще діє, тож Бельгія має право використовувати й модернізувати «Залізний Рейн». При цьому бельгійський уряд, за рішенням суду, зобов'язаний фінансувати модернізацію лінії, а нідерландський — ремонт й обслуговування. Витрати на будівництво тунелю під заповідником країни мали розділити між собою.

Скептичне ставлення до гілки в Нідерландах не змінилося, оскільки зараз країна вже має паралельну лінію з Роттердама до Німеччини. Також уряд Нідерландів побоюється конкуренції з боку порту Антверпена.

У Німеччині ставлення до IJzeren Rijn загалом позитивне. Водночас там зазначають, що деякі відновлювальні роботи будуть досить складними.

Але загрози з боку Росії змусили Європейський Союз замислитися про відновлення коридору: у новому бюджеті блоку пропонують виділити 17 млрд євро на військову мобільність (з 2027 року). Не виключено, що повернення «Залізного Рейну» до життя профінансує також НАТО.

Якщо фінансування буде, то навіть Нідерланди підтримають проєкт, кажуть європейські експерти.