Тайванська версія ОПЗЖ
Примітка редакції. У нашій Раді досі чудово почувається Шуфрич. Ми не унікальні — виявилось, навіть на Тайвані є свої Шуфричі.
На Тайвані опинились під загрозою майже 40 мільярдів доларів на оборону. Прокитайська опозиція просуває через парламент свою, значно скромнішу ініціативу.
Ця зустрічна пропозиція — скоротити спеціальний оборонний бюджет майже на 70%. Вона викликала занепокоєння у Міністерства оборони та у Вашингтоні, оскільки Китай останнім часом лише посилює свою військову діяльність навколо острова.
«Я розчарований тим, що опозиційні партії Тайваню в парламенті так різко скоротили оборонний бюджет», — написав сенатор США Роджер Вікер, голова Комітету Сенату з питань збройних сил.
Вікер упевнений: початкова пропозиція фінансувала найбільш критично важливі необхідні системи озброєнь. Тож американський політик закликав парламент Тайваню переглянути її, особливо з урахуванням зростання китайської загрози.
Пропозицію опозиційної «Народної партії Тайваню» одразу підтримав не менш прокитайський «Гоміньдан». Невдовзі її розглянули за прискореною процедурою.
Дві опозиційні партії мають сукупну більшість у 113-мандатному законодавчому органі. Тож вони просто відмовились обговорювати урядову версію бюджету. І так вони робили аж із моменту його оголошення (а це відбулось у листопаді). Політсили вимагали, щоб законодавці спочатку допитали президента Лая, але той відхилив цю ідею.
Оскільки Демократична прогресивна партія (ДПП) Лая не має абсолютної більшості, її пропозиція має або заручитися підтримкою опозиції, або бути предметом переговорів шляхом компромісу. Це може зайняти тижні або навіть місяці. Це пастка, яка і віддала прокитайським партіям важелі впливу.
«Щодо публічного обговорення… думаю, це буде викликом для правлячої партії. Опозиція готова ухвалити оборонний бюджет, тобто не блокуватиме цей процес, але сам бюджет буде значно меншим», — переконаний Лев Нахман, професор політології Національного університету Тайваню.
За звичайних законодавчих процедур законопроєкт мав би хороші шанси на прийняття: йому потрібна лише більшість у парламенті. Але на Тайвані зараз незвичайні часи.
Ймовірно, знадобиться компроміс. Президент Лай усе ще може заблокувати законопроєкт, доручивши прем’єр-міністру Чо Чжон Таю не підписувати його. Навіть після того, як опозиція ухвалить його.
На відміну від урядового законопроєкту, опозиційний бюджет охоплює лише п’ять із восьми систем озброєнь, схвалених до продажу Держдепартаментом США ще у грудні. При цьому опозиція хоче встановити обмеження витрат близько 12,6 мільярда доларів. Це на 28 мільярдів доларів менше, ніж просив уряд.
Майже все цільове фінансування в бюджеті спрямоване на військові поставки зі США. Було згадано системи HIMARS, самохідні гаубиці, а також протитанкових засобів.
Опозиційна пропозиція виключає фінансування продукції, виготовленої вітчизняною оборонною промисловістю Тайваню. Це загрожує придбанню 200 тисяч дронів та системи протиповітряної оборони T-Dome, призначеної для протидії ракетним загрозам. Сам Лай, зокрема, просував фінансування T-Dome.
Якщо ці урізання будуть упроваджені, це матиме серйозні наслідки для військового потенціалу Тайваню. Принаймні, такої думки дотримується Чейз Блейзек, аналітик компанії Rane.
Частково це пов’язано з тим, що план Пентагону щодо підтримки оборони Тайваню полягає у перетворенні Тайванської протоки на «пекло» для безпілотників. Такий крок робить водний шлях занадто дорогою пасткою для китайських військ: безпілотник за 10 тисяч доларів може знищити багатомільйонний військовий корабель.
Так само, за словами Блажека, система T-Dome допоможе захистити Тайвань від неминучих ракетних обстрілів, що супроводжують будь-який сценарій китайського вторгнення. А це збільшить витрати та кількість ракет, необхідних для знищення цілей. Зате такий спротив послабить здатність Китаю підтримувати наступ, водночас виграючи час для втручання союзників.
Проте скорочення матимуть наслідки для оборонно-промислової бази Тайваню. Оскільки велику частину необхідних засобів виробляють безпосередньо на острові, ця пропозиція зменшує його інвестиції у власні оборонні потужності. Про це попереджає Сімона Грано із Центру аналізу Китаю та Інституту політики суспільства Азії.
Водночас опозиційний план порушить стратегію Тайбея щодо балансування закупівель американської зброї з місцевим виробництвом. А це є політично важливим аспектом як для стійкості, так і для сигналів щодо готовності Тайваню до власної оборони.
Пропозиція президента Лая має продемонструвати, що Тайвань серйозно налаштований на збільшення військових витрат. Зараз вони становлять приблизно 2,5% ВВП, наступного року мали зрости до 3,3%, а 2030-го — до 5%.
Так, це далеко не ті 10% ВВП, які хотіла би бачити Адміністрація президента США Дональда Трампа. Але ця ініціатива показала б, що Тайбей робить усе можливе, аби швидко поліпшити власні військові можливості, зокрема асиметричну оборону.
Лай чітко заявив на партійних зборах: продовження блокування бюджету опозицією «неминуче призведе до затримки посилення обороноздатності». І додав, що це «може призвести до того, що міжнародна спільнота неправильно зрозуміє рішучість Тайваню захищати себе».
Натомість опозиція представила скорочення як питання фіскальної відповідальності та «нагляду». Вона продовжує стверджувати, що певним програмам бракує достатньої прозорості або детального планування.
Виключені зі списку системи є політично делікатними, оскільки вони символізують підготовку до потенційного конфлікту з Китаєм. Це свідчить про дискомфорт опозиції щодо явної ставки на стримування Пекіна, а не суто технічних бюджетних питань.
Спостерігачі кажуть, зустрічна пропозиція стала компромісом у опозиційному таборі. Одна його частина хоче повної зміни політики у ставленні до Китаю. Інша займає більш помірковану позицію щодо цього. Так чи інакше, наразі найбільш прокитайські діячі погоджуються з рештою опозиції.
Цікаве спостереження має журналіст Браян Хіое, один із засновників журналу New Bloom. Він упевнений, що саме партія «Гоміньдан» зрештою вирішуватиме, яку версію оборонних витрат просувати далі.
Парламентський глухий кут ставить адміністрацію Лая у скрутне становище. Вашингтон не зрадіє зменшенню витрат на озброєння з потенційних 30 мільярдів доларів до 12,6 мільярда. Особливо з урахуванням того, що опозиційний законопроєкт виключає закупівлі, необхідні для реалізації бачення Пентагону про «пекельний ландшафт».
Питання зараз полягає в одному — чи Вашингтон проковтне цю зустрічну пропозицію, чи використає свій вплив для опосередкованого тиску на опозицію?
На листопад заплановані місцеві вибори, тож політичні ігри цього року досягнуть свого апогею. Це мотивує опозицію уникати будь-яких політичних «перемог» для президента Лая та його партії.
Вашингтон навряд чи буде відкрито втручатися у внутрішню політику Тайваню. Але він може формувати певні стимули не напряму.