Китайські «очі», іранський «кулак». Що стосовно зв’язку?
Примітка редакції. У сучасному світі як прийнято: десь якась країна хоче мутити воду, але сама не вміє. І тут приходить Пекін.
Супутникова мережа Китаю забезпечує Ірану покриття 24/7/365 і оновлення в режимі реального часу — SIGINT, картографування місцевості, телеметрію; радіолокаційну, оптичну та інфрачервону зйомку.
Ця система працює за будь-якої погоди, вдень і вночі. Така співпраця дає змогу Ірану точно завдавати ударів по ізраїльських і американських цілях. Та важливо пам’ятати: коли в цьому рівнянні немає Китаю — немає і жодних «бум, бум, Тель-Авів!».
«Ланцюг знищення» (Kill chain) — це послідовний процес виявлення, відстеження і знищення загроз, що складається із шести етапів: знайти (find), зафіксувати (fix), відстежити (track), прицілитися (target), вразити (engage), оцінити (assess). Вони, своєю чергою, поділяються на дві категорії — «очі» і «кулаки». Китай надає «очі»; Іран — «кулаки».
Супутникова мережа Китаю забезпечує повний спектр «розвідки, спостереження і рекогностування» (ISR), який крихітний супутниковий флот Ірану не може охопити. Без китайських «очей» Корпус вартових Ісламської революції може завдавати ударів хіба що в суцільній темряві.
Іран має два військові супутники. Noor-1 уже зійшов з орбіти, його ресурс вичерпано. Noor-2 був запущений 8 березня 2022 року. Noor-3 — 27 вересня 2024 року. Ще є два супутники подвійного призначення, військово-цивільні Khayyam і Pars-1.
Noor-3 має оптичну зйомку з роздільною здатністю 5–10 м. Khayyam оснащений радаром із синтезованою апертурою (SAR) для радарної зйомки високої роздільної здатності — приблизно 1 м. Утім, це твердження неможливо перевірити. Pars-1 має оптичну зйомку з роздільною здатністю 10–15 м.
Однак SAR сам по собі недостатній для розрізнення макетів і цілей. Для цього потрібне інфрачервоне випромінювання (IR), яке передбачає тепловізійну зйомку. Але флот Ірану таких технологій не має. Він надає лише базові можливості геолокації, а для точної геолокації два або більше супутників мають працювати разом. Три є ідеальними умовами для тріангуляції, особливо для кораблів у русі.
Крихітний супутниковий флот Ірану не здатний забезпечити постійне покриття за будь-якої погоди, вдень і вночі, ISR і SIGINT, а також не має сучасного обладнання — наприклад, антен діаметром 10–100 м, необхідних для збору SIGINT. Немає там і оптичних телескопів для високої роздільної здатності. І сучасних систем обробки даних.
Ці характеристики, а також IR, є критично важливими для ураження динамічних цілей — засобів, що часто переміщуються і маскуються, наприклад мобільних батарей ППО.
Китайські військові супутники (MILSAT) і супутники подвійного або «цивільного» призначення мають потужні можливості SIGINT і зйомки. Зокрема, вони мають антени ≥ 30 м і оптичні телескопи потрібної конфігурації — Shijian-20, Gaofen-11, Yaogan-31 і Yaogan-41.
Китайські супутники забезпечують багатошарову (на різних орбітах) архітектуру зйомки. Оптична зйомка включає зображення дуже високої роздільної здатності лише вдень. Аби покриття було за будь-якої погоди вдень і вночі, сенсори SAR здатні проникати крізь хмари. Китай також має мультиспектральні та гіперспектральні камери (окремі представники сімейства Gaofen) і динамічне спостереження за рухомими цілями через мережу супутників Jilin-1.
Обмежені IR-технології є на Gaofen-5, а передовими IR-можливостями оснащені військові супутники. Деталі засекречені. Fengyun-4B на орбітальній позиції має інфрачервоне обладнання для метеорології — ймовірно, подвійного призначення.
Супутники ISR отримують безліч сигналів з ефіру. Підмножини SIGINT включають «комунікаційну розвідку» (COMINT), дротовий і мобільний зв’язок, SMS, дані радіоперемовин, азбуку Морзе, електронну пошту, супутникові передачі, а також «електронну розвідку» (ELINT):
- радарні та мікрохвильові сигнали;
- специфікації випромінювання;
- геолокацію сигналів.
Дані обробляють у Китаї і вибірково передають Ірану вже після того, як НВАК і спецслужби проаналізують усі розвіддані. Щоб захистити джерела і методи, отримані дані «розбирають на частини», як яловичину. І кінцевому споживачу подають лише вибрані «шматки».
Окрему розвідувальну інформацію, таку як дані в реальному часі і чутливу до часу конфіденційну інформацію, безсумнівно, передають швидко. Китай надав Ірану наземні й корабельні платформи ELINT для посилення збору та аналізу.
ELINT, наприклад, дає можливість визначити тип радара, що випромінює сигнал, і здійснити геолокацію. Уявімо, що Армія оборони Ізраїлю перемістила батарею ППО на вулицю в Тель-Авіві — все, розвідана вами стара позиція тепер неактуальна. Батарею можна ідентифікувати, коли її радар починає випромінювати сигнал. Це дає змогу НВАК проаналізувати випромінювання, визначити тип і точно здійснити геолокацію.
Далі в гру вступає КВІР. Іранські та китайські спеціалісти оцінюють результат. У такому разі НВАК виконала етапи пошуку-ідентифікації та встановлення геолокації (find і fix), а КВІР відстежив, націлився і вразив (track, target і engage).
Тепер розглянемо види супутників.
- Геостаціонарна орбіта, або GEO. Висота — приблизно 36 000 км, діє 24-годинне обертання, фіксоване відносно поверхні Землі. Працює це насамперед для SIGINT: забезпечує постійне покриття конкретних районів. GEO становить десь 5% із приблизно 7 560 активних супутників.
- Середня навколоземна орбіта, MEO. Це 2000–36000 км висоти. Від 2 до 24 години на оберт. Важливо для навігації — GPS, Galileo, GLONASS, BeiDou. Цей сегмент охоплює майже 2% супутників.
- Низька навколоземна орбіта, LEO. Від 160 до 2000 км висоти, приблизно 90–120 хвилин на оберт. Це близько 90% супутників — вони важливі для високої роздільної здатності, SIGINT, телеметрії, тактичного зв’язку і ретрансляції даних із можливістю швидкого повторного огляду зон.
Співвідношення LEO/MEO/GEO показує домінування LEO — від 85 до 90%. Роботу Starlink забезпечують майже 8000 операційних супутників. Утім, вони не включені в статистичні дані сегменту LEO. Деякі супутники Starlink надають підтримку на полі бою США та їх союзникам. Не дивно, що Китай розробляє власний аналог системи.
Останніми роками США і Китай перейшли до «розподіленої архітектури», або РА — великої кількості відносно невеликих і недорогих супутників LEO, розміщених на різних орбітальних шарах. Такий підхід включає «сузір’я» супутників, які працюють у зв’язці. Тут коректно згадати китайське сімейство Yaogan: мережу із трьох і більше супутників, які мають індивідуальні завдання і спільно забезпечують повний спектр ISR.
Працюючи парами або кластерами, окрім виконання окремих завдань, вони здійснюють точну геолокацію. У морському спостереженні три супутники методом тріангуляції визначають місце розташування корабля. «Сузір’я» розміщуються для покриття критичних регіонів — наприклад, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону.
Мережі PA і їхні «сузір’я» гнучкі та маневрені. Вони мають короткі цикли оновлення з низькою затримкою. Час проходження сигналу від супутника до станції рахується в мілісекундах. Наприклад, у супутників GEO це приблизно 250 мс, а у LEO — приблизно 20–25 мс.
GEO дорогі, небагаточисельні й вразливі до протисупутникової зброї (ASAT), але LEO завдяки масштабності продовжують роботу над ISR навіть у разі знищення окремих супутників. Крім того, новий супутник може замінити знищений старий. Супутники розміщені відповідно до «ройової» тактики, щоб забезпечити комплексне ISR-покриття.
PA забезпечує покриття, яке не дає цілі шанс сховатися. У «старі добрі часи» десь унизу чітко знали графік проходження супутників KH-11 і встигали сховатися, поки той пролітав над ними. Сьогодні це неможливо. Бо є PA зі всепогодними, денними й нічними радарами, оптикою та IR-навантаженням, що працюють цілодобово.
Далі буде.

