Кремль та Балтія: «НАТО вас не врятує»
Примітка редакції. Кремль кусає Латвію, наш дружній проект «Твій Intermarium» перекладає текст Re:Baltica про це. А ми ділимося з вами.
У травні країни Балтії пережили цілий шторм подій, здатних посилити тривогу в суспільстві.
Надходили екстрені попередження про українські дрони, що залітали в повітряний простір. Деякі з них влучили в порожню нафтобазу в латвійському місті поблизу російського кордону, а один збила авіація НАТО в Естонії. У Вільнюсі, зокрема, навіть урядовцям наказали про всяк випадок спуститися в укриття.
У Латвії виникли перебої з електропостачанням. Однак кульмінацією стали російські заяви про те, що Україна нібито готує атаки з цієї території, а тому сама Латвія може стати ціллю для російських ударів у відповідь.
Ці події здаються збігом не пов’язаних між собою обставин. Проте, що більше в публічному просторі збирається тривоги, плутанини й неповної інформації, то легше російській пропаганді сплести їх у єдиний наратив.
Мовляв, це Україна атакує російські міста, країни Балтії їй допомагають, НАТО забезпечує прикриття, а Росія нібито змушена відповідати в межах самооборони.
Від Кремля до Telegram
Ця історія почалася навіть не із заяви Служби зовнішньої розвідки Росії від 19 травня. Тоді та стверджувала, буцімто українські військовослужбовці вже прибули до Латвії для підготовки ударів по Росії, а Москва знає координати відповідних «центрів ухвалення рішень».
Ще наприкінці березня, після падіння кількох українських дронів у країнах Балтії, російська дезінформаційна екосистема почала поширювати скоординований наратив про те, що балтійські країни нібито «відкрили своє небо» для українських дронів, які атакують Росію.
Однак заява Служби зовнішньої розвідки додала авторитетності суто пропагандистському циклу заяв. Твердження, які раніше поширювалися Telegram-каналами і TikTok, тепер можна було повторювати з додатковою вагою — «так каже розвідка».
У Telegram заяву Служби зовнішньої розвідки подавали у двох паралельних напрямах.
Прокремлівські канали її повторювали, швидко перетворивши на попередження і навіть погрозу. Згідно з цим наративом, Україна готувалася використати територію Латвії та повітряний простір Балтії для ударів по Росії, а Латвія, попри нібито страх перед російським ударом у відповідь, усе ж погодилася взяти участь у такій операції.
Цю версію спочатку поширили великі пропагандистські канали та пов’язані з російською державою інформаційні агентства, зокрема ТАСС, Readovka, «Военкоры Русской Весны», Володимир Соловйов, Ольга Скабєєва, ANNA News та інші.
Потім її підхопили канали, орієнтовані вже на балтійську аудиторію. Тут варто виділити Baltnews, Sputnik Литва, а також блоги на кшталт «Шпроти у вигнанні», «Латвійський горб», «Тіні Балтії», «Балтійські антифашисти» і «Балтійський міст». Деякі з них пов’язані з колишніми співробітниками RT, раніше Russia Today, які колись жили у країнах Балтії. Також у них є зв'язок із місцевими активістами, що втекли до Росії.
На цьому рівні заяви спричиняли більш тривожну атмосферу. Їх супроводжували повідомлення про повітряні тривоги у східному латвійському регіоні Латгалія. Також дрони були помічені над Естонією. Додайте до цього переміщення військ, перебої з електропостачанням і твердження, що «НАТО не захистить Латвію».
Деякі канали пішли ще далі. Вони подавали спростування латвійських посадовців не як заперечення, а як «доказ» того, що служба зовнішньої розвідки РФ «влучила в болючу точку».
Наратив доходить до Ради Безпеки ООН
Після заяви служби зовнішньої розвідки РФ цей наратив дійшов до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй.
Посол Росії в ООН Василь Небензя публічно попередив Латвію, що «членство в НАТО вас не захистить». Він заявив, що українські підрозділи БпЛА нібито були розгорнуті на військових об’єктах в Адажі, Селії, Лієлварде, Даугавпілсі та Єкабпілсі, а тому російський «удар у відповідь» буде неминучим.
Країни Балтії відкинули ці звинувачення як небезпечну брехню і подали офіційні дипломатичні протести.
Те, що починалося як пропагандистський наратив про нібито «відкрите небо» країн Балтії, у залі Ради Безпеки було піднесено до рівня державної погрози. Спочатку Росія вигадала співучасть країн Балтії, а потім попередила про наслідки.
Риторика стає більш воєнною
Ведучі російського телебачення і прокремлівські коментатори в Telegram дедалі частіше переходять на мову війни. На «Соловйов Live» формулювання було прямим: якщо дрон запустили з території Латвії або Естонії, то фактично це латвійський або естонський дрон — відтак, дрон НАТО, незалежно від того, хто його виготовив. На думку коментаторів, це становило casus belli — привід для війни.
Державний телеканал «Россия 24» назвав гудіння дронів над країнами Балтії «відлунням вірної дружби з Україною».
Послання, спрямоване на латвійську аудиторію, було однозначним: ризики створює не Росія, а підтримка України Латвією. І ця підтримка, як стверджує наратив, обійдеться Латвії втратою власної безпеки. TikTok перекладає цю ж смислову конструкцію мовою повсякденного життя.
Платформа переповнена уривками з російського державного телебачення, відео з попередженнями про неминучий напад на країни Балтії, твердженнями, що Латвія стає «розмінною монетою» у великій геополітичній грі, і навіть розкладами на картах Таро, які нібито показують, хто насправді стоїть за інцидентами з дронами.
Набір пояснень надзвичайно вузький. Зазвичай є лише два варіанти: це або просто «Україна», або «Україна, що діє з дозволу Латвії».
Старий наратив у новій упаковці
Інциденти з дронами також дали російській пропаганді можливість відродити знайомі теми: «фашистська латвійська держава», «русофобський уряд» і нібито «переслідування російськомовних».
Одним із прикладів став напад речниці Міністерства закордонних справ Росії Марії Захарової на посолку Латвії в Організації Об’єднаних Націй Саніту Павлюту-Десландес. Захарова вирвала з контексту її слова про російську дезінформацію і пов’язала їх із подіями у Старобільську, де прокремлівські канали стверджували, що українські сили завдали удару по гуртожитку коледжу.
Потім вона згадала Саласпілс — нацистський табір на території Латвії. «Саме таких людей у Саласпілсі відбирали медсестрами, які викачували кров із дітей для солдатів Третього рейху», — заявила Захарова.
Це вже не стихійне обурення. Потік повідомлень у Telegram навколо Павлюти-Десландес свідчить про досить чіткий ланцюжок поширення наративів.
Із майже 30 виявлених дописів приблизно половина була репостами. Найбільшим центром поширення став Олексій Стефанов, який колись працював журналістом у Ризі, а тепер є кореспондентом RT. Його дописи згодом підхопили такі канали, як «Тіні Балтії», PRAVDA TV, BelVPO і «Балтійський міст». «Тіні Балтії», своєю чергою, виконували функцію вторинного центру поширення, а їхній контент регулярно передруковувала мережа менших каналів.
У цих дописах сама Павлюта-Десландес слугує зручною персоніфікованою мішенню, через яку атакують Латвію (та й країни Балтії загалом). Побудований навколо неї наратив зображує Латвію як країну, що «бреше», «заперечує загибель дітей», є «русофобською» і «прикриває Україну».
Таким чином конкретний епізод за участю дипломатки перетворюється на ширшу пропагандистську конструкцію: Латвія як ворожа й аморальна держава, що діє за наказом Заходу.
«Навіть ваш власний уряд вас покинув»
Наратив про дрони також вплели в урядову кризу в Латвії, яка тривала в той час. У TikTok і прокремлівських каналах коментатори просували твердження, що латвійський уряд вирішив «втекти з корабля, що тоне», аби не стати ціллю російського удару у відповідь.
Тим часом призначення колишнього військового Райвіса Мелніса міністром оборони подавали не як результат внутрішньополітичних процесів, а як частину зусиль із забезпечення операцій українських дронів через повітряний простір Латвії.
У цьому немає нічого нового
Дослідник дезінформації Мартіньш Хіршс нагадав Re:Baltica, що ще у 2014 році російська пропаганда поширювала неправдиві твердження про провокаторів, яких нібито готували у країнах Балтії. У цьому сенсі нічого особливо нового немає.
«Парадокс полягає в тому, що потрапляння українських дронів у повітряний простір Латвії не є ознакою того, що Росія стала сильнішою. Навпаки — це ознака того, що Україна стала сильнішою і завдає ударів на значно більших відстанях. Так, іноді окремий дрон збивається з курсу, але це відбувається тому, що Україна просувається вперед», — сказав Хіршс.
Твердження про запуск дронів із країн Балтії допомагають переосмислити незручну реальність. Успішні українські удари висвітлюють слабкість російської оборони. Але якщо подати атаки як такі, що походять із території НАТО, розмова зміщується від російської вразливості до зовнішньої загрози.
Підсумок: у період від березня до травня низку не пов’язаних між собою подій вплели в єдину історію. Те, що почалося з тверджень про те, що країни Балтії «відкрили своє небо» для українських дронів, завершилося попередженнями, що НАТО не захистить їх від наслідків.
Мета полягала не лише в поширенні страху. Вона полягала в тому, щоб перетворити країни Балтії зі сторонніх спостерігачів на учасників, змусивши російські погрози виглядати не як агресія, а як відповідь.
Водночас цей наратив мав послабити підтримку України і підірвати довіру до демократичних інституцій Латвії, нав’язуючи думку, що уряди приховують правду, медіа брешуть, а правду говорить лише Росія. Або тіктокер, який веде трансляцію з Білорусі.