Перейти до основного вмісту

Чому навчає «Коаліція»?

Дуже дивні навчання.
"
Джерело

Примітка редакції. Почитайте текст. У вас немає відчуття, що під виглядом контингенту для повоєнної України Європа готується воювати за Сувалки?

Навчання Koalicja — перше масштабне відпрацювання дій міжнародних сил для України (Multinational Force-Ukraine, MNF-U). Воно триватиме до 22 листопада на сході Польщі.

Навчання мають перевірити, як сили під європейським керівництвом можна розгорнути в Україні після завершення бойових дій. Це репетиція миру, якого ще не існує. І вона фактично організована в той час, коли війна все ще триває.

Саме в цьому протиріччі полягає сенс навчань. Ще до будь-якого припинення вогню учасники прагнуть показати, що вже мають сили, здатні швидко розгорнутися, щойно відповідної домовленості буде досягнуто.

3 листопада про початок навчань оголосили урядовці з Британії та Франції. Це перше масштабне випробування сил, які досі існували переважно на папері та у вигляді штабних структур.

У заяві британського уряду Koalicja — польське слово, та сама «коаліція», — названо першими великими навчаннями міжнародних сил для України, військового компонента «Коаліції охочих».

Наразі підтверджені масштаби, місце проведення й обмеження навчань. Неперевіреним залишається все, що матиме найбільше значення під час реального розгортання: правила застосування сили, точний склад контингенту і здатність політичної угоди, на якій він ґрунтуватиметься, витримати випробування вогнем.

Що за Koalicja?

Koalicja — двотижневі навчання сухопутного, повітряного і морського компонентів. Їх перевірка побудована навколо одного запитання: якби хоч завтра було погоджено припинення вогню, чи змогли б європейські сили фактично прибути в Україну, організувати свою діяльність і забезпечити власне забезпечення?

Згідно із заявою британського уряду, під час навчань перевірятимуть способи переміщення, захисту і забезпечення сил. Після завершення бойових дій вони допоможуть відновити Збройні сили України. Також учасники перевірять систему командування й управління і здатність національних компонентів інтегруватися до єдиного формування.

Лише такі навчання чогось варті.

Багатонаціональні сили для України були створені 2025 року як військовий компонент Коаліції охочих — групи держав, які зобов’язалися посилити військову, економічну й дипломатичну підтримку України.

Вони вже мають оперативний штаб у Парижі. Його очолює британський генерал-лейтенант Том Бейтман. Згідно із заявою британського уряду, протягом 2026 року штаб планують перевести з Парижа до Лондона.

Навчаннями спільно керують Бейтман і французький генерал Армель Діру. У коментарі, який наводить Agence France-Presse, Діру назвав їх важливим етапом і конкретною демонстрацією того, що сили зможуть розгорнутися одразу після завершення бойових дій.

Koalicja навмисно не задумували як демонстрацію бойової потужності.

За даними Agence France-Presse, у Польщі очікується лише легке обладнання, зокрема безпілотники для відпрацювання протидії дронам і самооборони. Танків не буде. І ця стриманість сама по собі є сигналом.

Сили, які прибувають із бронетехнікою і ракетними системами, виглядають як армія, що готується воювати. Натомість сили, які відпрацьовують логістику, зв’язок і протидію безпілотникам, виглядають як формування, що готується прибути після припинення бойових дій.

Чи сприйме це Москва саме так — окреме питання, на яке організатори вже не зможуть вплинути.

Їх сформували тільки у січні.

Хто бере участь і з якими силами?

Згідно із заявою британського уряду, участь беруть одинадцять держав: Бельгія, Естонія, Франція, Німеччина, Литва, Нідерланди, Польща, Іспанія, Швеція, Туреччина й сама Британія. Десять із них залучені до сухопутних і повітряних заходів поблизу Нової Демби, десь за 100 кілометрів від українського кордону.

Туреччина виконує окрему роль, розгортаючи морський компонент зі Стамбула. Франція надає найбільший контингент — близько 1100 військовослужбовців. Британія залучає лише 300 осіб, зокрема військових 7-ї бригади британської армії, відомої як «Пустельні щури» (Desert Rats). Вони відпрацюють логістичні переміщення.

Від Королівських військово-повітряних сил будуть залучені винищувачі Typhoon і літак-заправник Voyager. Вони здійснять польоти над районом навчань. Так військова авіація має забезпечити впевненість у безпеці комерційних авіаперевезень після відкриття повітряного простору України.

Le Monde повідомляє, що повітряні заходи також охоплюватимуть бази в Румунії, а одним із головних компонентів стане протидія безпілотникам, зокрема із залученням французького підрозділу, який використовує автономні повітряні й наземні системи.

Ці дві подробиці наведені у ЗМІ, але не підтверджені в заяві британського уряду. І тут значення морського компонента набагато більше, ніж може здатися з огляду на його чисельність.

За планом британців, турецькі сили перевірятимуть процедури морського розмінування, щоб комерційне судноплавство могло безпечно повернутися до українських портів.

Повоєнна Україна, яка не зможе експортувати товари через Чорне море, не зможе самостійно фінансувати своє відновлення. Тому відновлення морських маршрутів — аж ніяк не другорядне завдання.

Це один із трьох результатів, досягненню яких мають сприяти ці сили, поряд із підвищенням безпеки повітряного простору і відновленням Збройних сил України.

Цікаві коментарі з Британії.

Що саме перевірять під час навчань?

У програмі домінують чотири практичні проблеми. Кожна з них уже створювала труднощі для багатонаціональних операцій у минулому.

Перша — переміщення: перекидання особового складу, техніки й матеріальних засобів через кілька державних кордонів дорогами й залізницями, які не розраховані на раптове різке зростання транспортних потоків. І без затримок, спричинених прикордонними формальностями й несумісною документацією.

Друга — захист, зокрема протидія БпЛА, оскільки дешеві дрони давно стали однією з головних загроз для будь-яких сил на марші.

Третя — тривале забезпечення: пальне, провізія, запасні частини і медична підтримка тисяч військовослужбовців далеко від їхніх постійних баз. Уже протягом тижнів і місяців замість більш звичних «кількох днів».

Четверта — командування: 11 військових контингентів із мовним бар'єром, які використовують різні радіостанції та процедури, мають діяти як єдина сила під керівництвом одного штабу.

Саме остання проблема пояснює важливість переміщення штабу.

Сили, штаб яких ще не налагодив власну роботу, не здатні керувати розгортанням. Koalicja стане першою нагодою відточити управління силами такого масштабу в польових умовах. За повідомленням Le Monde, навчання також перевірять сумісність систем зв’язку між контингентами.

Сарочко, а чому вони про таке говорять?

Це непримітна робота, від якої залежать усі інші, значно більш видовищні спроможності. Армія, підрозділи якої не можуть спілкуватися між собою, не здатна маневрувати, хоч би якою якісною була її техніка.

У військове випробування також закладено політичний тест. Сама по собі участь у Koalicja не означає, що кожна держава-учасниця зобов’язується згодом відправити війська на територію України.

Примітка редакції. Сміялись усім аулом.

Уряди ухвалять такі рішення окремо, якщо й коли буде досягнуто припинення вогню. Тож навчання перевіряють готовність, не розв’язуючи політичного питання. Читачам не варто плутати перелік учасників навчань із зобов’язаннями щодо майбутнього розгортання.

Чим Koalicja не є насправді (це важливо)

У британській заяві незвично чітко визначено, чого ці сили не робитимуть. Ці обмеження варто сформулювати прямо, оскільки саме цю частину історії найчастіше розуміють неправильно. Сили не виконуватимуть миротворчих завдань.

Вони не здійснюватимуть моніторинг припинення вогню. Вони не призначені для наступальних операцій. Це не операція НАТО, хоча Альянс поінформували про навчання. І вони не увійдуть в Україну, поки тривають бойові дії: для розгортання необхідні як завершення бойових дій, так і запит українського уряду.

Примітка редакції. Питання, то навіщо вони тоді тут потрібні? Без образ.

Генерал-лейтенант Бейтман так описав передбачену роль сил:

«Вони не призначені для наступальних операцій. Їхня мета — забезпечити впевненість у безпеці та підтримати відновлення Збройних сил України, посиливши їхню здатність стримувати майбутню російську агресію та, за необхідності, захищатися від неї».

Це оборонна місія, розрахована на повоєнний період: допомогти Україні відновити армію, здатну стримати новий напад, сприяти підвищенню безпеки її неба і морських просторів і розташуватися на відстані від будь-якої залишкової лінії фронту, а не безпосередньо на ній.

Що є прямо зараз?

За даними Le Monde, сили, які зрештою можуть бути розгорнуті, якщо таке розгортання взагалі відбудеться, налічуватимуть до 20 тисяч військовослужбовців. Проте в самих навчаннях Koalicja беруть участь лише 2800 осіб, а дату розгортання досі не визначено.

Ця відмінність також пояснює відсутність американців. Штати не входять до складу Багатонаціональних сил для України й майже не беруть участі в їхній діяльності. Їхня роль у майбутніх гарантіях безпеки для України залишається невизначеною.

Таким чином, Koalicja є відповіддю під європейським керівництвом на європейську проблему. Частково ці сили створюються тому, що європейські столиці більше не можуть автоматично розраховувати на певний масштаб американської підтримки.

Це саме по собі стратегічне зрушення, а навчання стали його першим помітним випробуванням у польових умовах.

Різні погляди: гарантії безпеки, стримування та російська протидія

З погляду Лондона й Парижа, навчання Koalicja покликані зміцнити впевненість у безпеці: довести, що Коаліція охочих — це реальні сили, а не дипломатичне гасло.

Міністр оборони Вес Стрітінг заявив: «Це не гіпотетичний план, а реальні сили, готові допомогти Україні після припинення бойових дій».

Наголос на готовності, а не на бойових діях, зроблено навмисно.

Цей сигнал адресовано Києву. Мовляв, необхідно вірити, що за припиненням вогню справді надійде підтримка, а також європейському суспільству, яке має бути впевненим, що така підтримка не означатиме участі його солдатів у війні.

З погляду Києва, такі навчання корисні, але недостатні. Репетиція в Польщі не дає відповіді на найскладніше запитання: що станеться, якщо після припинення вогню розгорнуті сили зазнають нападу?

Західні посадовці заявляли, що контингент матиме можливість захищати себе. Проте детальні правила застосування сили і порядок реагування урядів держав-учасниць на напад чомусь не оприлюднені.

Сили, здатні відкрити вогонь у відповідь, — це не те саме, що сили, уряди яких заздалегідь домовилися, які наслідки матиме така відповідь.

До речі, Москва виступала проти цих сил від самого початку. Росія неодноразово заявляла, що не сприйме будь-якої іноземної військової присутності в Україні, а російські посадовці раніше називали такий контингент законною ціллю.

Хай ми не союзники, та у нас спільні ризики.

Agence France-Presse зазначало, що навчання можуть викликати невдоволення Москви, яка досі демонструвала незначну зацікавленість у врегулюванні.

Станом на 4 листопада в матеріалах, проаналізованих для цієї статті, не було нової конкретної заяви Кремля безпосередньо щодо Koalicja. Тому будь-які твердження про свіжу російську реакцію на ці навчання слід вважати неперевіреними, якщо вони не підкріплені офіційною заявою конкретного посадовця.

Є попереднє загальне невдоволення. Нова реакція відсутня.

Що означає Koalicja для США, Британії та ЄС?

Для читачів у Британії Koalicja — найбільш виразний на сьогодні публічний сигнал того, якою може бути британська участь у повоєнній Україні: кількасот військовослужбовців у складі міжнародних сил з авіаційною підтримкою, але без масштабного сухопутного розгортання.

Це не означає, що британські війська ось-ось вирушать до України. Це не скасовує варіант, згідно з яким жодного розгортання не буде, поки тривають бойові дії. Натомість це означає, що планування, командна структура і логістика для такого розгортання створюються вже зараз. Потім не доведеться імпровізувати.

Для читачів у Євросоюзі навчання перевіряють, чи здатні європейські держави проводити складну багатонаціональну операцію без опори на американські системи зв’язку, транспортування і командування.

Якщо Koalicja виявлять прогалини у транскордонному переміщенні або сумісності систем зв’язку, ці недоліки впливатимуть на дискусії щодо оборонних витрат і закупівель протягом наступного року.

Адже ті самі проблеми матимуть значення під час будь-якої майбутньої операції під європейським керівництвом.

Якщо навчання пройдуть без суттєвих труднощів, це посилить аргументи на користь того, що Європа здатна самостійно забезпечити сили для підтримання безпеки.

Для читачів у Штатах безпосередній вплив менший, але сигнал не менш важливий. Європейські сили, здатні діяти без американських військовослужбовців, змінюють дискусію у Вашингтоні про розподіл оборонного тягаря одразу у двох напрямах.

Мрії зустрілись із реальністю.

З одного боку, вони демонструють, що союзники беруть на себе більше відповідальності. З іншого — показують, що європейці створюють структури, які не залежать від Вашингтона.

Навчання також відбуваються на тлі насиченого дипломатичного календаря. 4 листопада в Брюсселі зустрічалися представники США, Німеччини, Франції, Великої Британії, НАТО та Європейського Союзу.

Коли американський посланець Стів Віткофф анонсував зустріч української та російської делегацій в Абу-Дабі, навчання Koalicja вже тривали. Отже, військова репетиція та переговори йтимуть одночасно.

За чим стежити у Польщі та Брюсселі

Перше, на що варто звертати увагу — яка саме техніка буде зафіксована на полігоні поблизу Нової Демби. Чи підтвердиться інформація Agence France-Presse про використання лише легкого обладнання? Та наскільки помітним буде відпрацювання протидії безпілотникам?

Друге — морський компонент у Стамбулі, де відпрацювання розмінування покаже, чи є чорноморська частина плану чимось більшим, ніж просто пунктом в офіційній заяві.

Третє — будь-яка нова реакція Росії після фактичного виходу військ на полігони, на відміну від її загальної позиції.

Четверте — переміщення штабу з Парижа до Лондона, яке очікується після навчань.

Безпроблемна передача управління свідчитиме про те, що сили перетворюються на постійну структуру. Затримки або організаційний безлад указуватимуть на протилежне.

П’яте й найважливіше — чи дали переговори в Абу-Дабі якийсь результат, який перетворить майбутні повоєнні сили на щось більше, ніж предмет навчань.

WarBrief Live аналізував ці переговори. Читачам, які стежать за обома сюжетами, варто звертати увагу на будь-які згадки про гарантії безпеки. Адже гарантія, за якою не стоять сили, здатні її забезпечити, — лише обіцянка. А сили без гарантії — лише репетиція.

Koalicja перевіряють другу частину цього рівняння. Переговори — першу. Поки не досягнуто припинення вогню, Koalicja залишаються тим, чим їх називають організатори. Тобто репетицією.

Їхня цінність полягає не у військовослужбовцях на польському полігоні, а у проблемах, які вдасться виявити й усунути до того, як комусь доведеться розв’язувати їх під щільним вогнем противника.