Британія: назад до Європи?
Примітка редакції. Ви не повірите: у ЄС задумались про поновлення британського членства. На жаль, поки що на рівні дописів, але з аргументами. Ось, самі подивіться.
Світ стає складнішим і непередбачуваним. Війна в Україні, напруженість на Близькому Сході, ситуація у Червоному морі й конфлікти у Судані та Сахелі продемонстрували, як швидко регіональні кризи можуть спричиняти масштабні економічні, технологічні та безпекові наслідки.
Конкуренція за передові технології, критичну інфраструктуру та захищені ланцюги постачання також змінює саме розуміння сили. У таких умовах особливого значення набувають єдність, масштаб і тривала співпраця. Євросоюз має розвинені інституції, великий ринок і значні інвестиційні можливості.
Велика Британія привносить військовий досвід, технологічну експертизу та одну з найрозвиненіших оборонних промисловостей Європи. Об’єднання цих переваг у межах спільної європейської системи підвищило б здатність обох сторін реагувати на нестабільність, захищати критично важливі технології та зміцнювати промислову стійкість.
Отже, повернення Британії до ЄС стало б стратегічним вибором, орієнтованим на майбутнє. Більш об’єднана Європа могла б перетворювати спільні інтереси на ефективні дії, тоді як Британія повернула б собі безпосередній голос в ухваленні рішень, які визначають ситуацію на континенті. У непевному світі сильніша Британія та сильніший ЄС взаємно зміцнювали б одне одного.
ЄС уже розробив інструменти для спільних закупівель, промислових інвестицій і підвищення оборонної готовності.
Інструмент Security Action for Europe (SAFE) передбачає надання державам-членам кредитів на суму до 150 мільярдів євро для оборонних інвестицій і спільних закупівель. Ширший план ReArm Europe Plan/Readiness 2030 має залучити до 800 мільярдів євро. Разом ці ініціативи сприяють координації, формуванню стабільного попиту та довгостроковому плануванню для промисловості.
Британія — досі одна з провідних держав європейської оборонної галузі. Її спроможності охоплюють авіакосмічну галузь, військово-морське машинобудування, підводні човни, двигунобудування, ракетні технології, радіолокацію, радіоелектронну боротьбу, сенсори, програмне забезпечення та системну інтеграцію.
Компанії BAE Systems, Rolls-Royce, Leonardo UK і MBDA UK є основою складних ланцюгів постачання. До них залучені спеціалізовані виробники, університети, дослідницькі центри та висококваліфіковані працівники.
Членство Британії могло б розширити промислову й технологічну базу, доступну для європейських програм. Збільшення обсягів серійного виробництва дало б можливість знизити витрати, зміцнити ланцюги постачання та стимулювати інвестиції у заводи, дослідження й підготовку кваліфікованих кадрів.
Британський досвід доповнив би спроможності країн ЄС, особливо у сфері передових технологій і складних військових систем.
Британія також отримала б безпосередню роль у визначенні пріоритетів, правил і фінансових інструментів, які впливають на європейський оборонний ринок. Її компанії працювали б у більш передбачуваних умовах довгострокової співпраці, а уряд із самого початку брав би участь в ухваленні рішень, що стосуються спільних безпекових інтересів.
Сучасні оборонні програми залежать від стабільності та сталого попиту. Компанії вкладають ресурси в лабораторії, виробничі потужності та спеціалізовані трудові колективи, коли уряди забезпечують переконливі довгострокові орієнтири. Інтегрований європейський ринок за участю Британії міг би посилити стимули для інвестування та поліпшити транскордонну координацію досліджень, виробництва й закупівель.
Ці можливості поширюються не лише на великих оборонних підрядників. Менші компанії постачають спеціалізоване програмне забезпечення, сенсори, матеріали та компоненти, необхідні для сучасних військових систем. Тісніша інтеграція могла б допомогти британським підприємствам і компаніям ЄС входити до ланцюгів постачання одне одного, створювати дослідницькі партнерства та брати участь у багатонаціональних проєктах.
Важливу роль відіграють також університети та науково-дослідні установи. Військові спроможності дедалі більше залежать від штучного інтелекту, квантових технологій, захищеного зв’язку, автономних систем, передових матеріалів і космічних сервісів. Поєднання британської науково-дослідної бази з фінансовими та інституційними можливостями ЄС могло б прискорити розвиток цих напрямів.
Практичну основу для цього вже закладено Партнерством ЄС і Великої Британії у сфері безпеки та оборони, погодженим на першому саміті ЄС – Велика Британія в Лондоні 19 травня 2025 року. Воно започаткувало діалог із питань оборонної промисловості, морської та космічної безпеки, кіберзагроз, критичної інфраструктури й новітніх технологій. Поглиблення співпраці може зміцнити довіру, узгодити пріоритети та продемонструвати практичну користь більш тісних зв’язків.
Повноправне членство означало б перехід від співпраці до безпосередньої участі. Британія разом з іншими державами долучилася б до розроблення спільної політики та механізмів фінансування. Спільні інституції зменшують потребу в повторних переговорах щодо доступу до програм і надають урядовцям та промисловості впевненості у довгострокових проєктах.
Збалансована система здатна зберегти конкуренцію та захист чутливих інтересів. Британські компанії конкурували б за спільними правилами, тоді як уряди зберігали б механізми захисту секретної інформації, інтелектуальної власності та критично важливих технологій. Тобто членство забезпечить стабільну участь і спільний вплив, а не привілейоване ставлення.
Процес вступу вимагав би серйозних переговорів щодо фінансових внесків, регуляторних зобов’язань, інституційних обов’язків та умов участі. Стійка демократична підтримка у Великій Британії створила б політичну основу для цього процесу, тоді як ЄС міг би зберегти цілісність своїх правил і водночас визнати стратегічну цінність британського членства.
Практична співпраця у сфері закупівель, досліджень, стійкості ланцюгів постачання, космосу, кібербезпеки та новітніх технологій відкриває шлях до негайного просування вперед. Прогрес за цими напрямками може поглибити довіру й підготувати підґрунтя для більш амбітних відносин, коли це дозволять політичні умови.
Повернення Британії до Євросоюзу створило б партнерство, здатне відповідати сучасним стратегічним і технологічним викликам. Поєднавши британські оборонні спроможності з ринком, інституціями та інвестиційним потенціалом ЄС, обидві сторони могли б посилити свій уплив, стійкість і свободу дій.
Головний аргумент полягає у взаємній вигоді: сильніша Британія у складі сильнішої та більш об’єднаної Європи.