Conquistador de Irán. Парагвай плюс картелі
А ось серце тіньових мереж «Хезболли» в Латинській Америці. Парагвай, особливо зона між ним, Бразилією й Аргентиною, — те, шо зацікавило ісламістів чи не найбільше. Колумбія та Мексика їх також цікавлять, але не на державному рівні (навіщо, якщо там є картелі?).
Зона трьох кордонів, яку ми вже згадували в попередній статті — це історичний осередок фінансової підтримки іранських операцій та «Хезболли». Місто Сьюдад-дель-Есте давно відоме як центр контрабанди, наркотрафіку й відмивання грошей.
Саме тут «Хезболла» будувала схеми, використовуючи хаос і слабкий контроль на стику трьох країн.
Один із прикладів — банда Алі Ісси Шамаса. Це наркоторговець, засуджений у США та Парагваї. Його «креативна команда» переправляли мільйони доларів на підтримку терористичної діяльності. Також серед ключових фігур виділяється Собхі Файяд, фінансист «Хезболли». 2006 року США внесли його до санкційних списків, звинувативши у відмиванні грошей для цієї організації.
Файяд і його партнери діють саме на стику Бразилії, Аргентини та Парагваю. Там їм доволі зручно залучати обмінні пункти й фіктивні компанії для переказів «брудних» грошей. Схеми включають торгівлю наркотиками, контрабанду і, звісно ж, перекази у криптовалюті.
Все це дає змогу «Хезболлі» цілком комфортно фінансувати теракти, купувати зброю та підтримувати сім’ї своїх бойовиків. Ось такий цікавий клаптик землі. По суті, він має стосунок до трьох держав одразу, але не звітує чомусь жодній.
Саме до Парагваю їхали перші вантажі тих електронних сигарет, якими «Хезболла» невдовзі затопить ринок цілого регіону. І саме в Парагваї терористам було зручно шукати послуги валютних обмінників, щоб дещо приховати свою діяльність у сусідніх державах. Усе пов’язано.
А тепер попросимо вас або згадати першу частину трилогії, або відкрити її ще раз. У статті про бразильські справи ми згадували діяльність сім’ї Діабів. Там, де ліванські бразильці, розшук Інтерполу та розгалужена мережа з торгівлі вейпами для бюджетів на тіньові операції.
Так ось: обмінний пункт у будівлі, де працює місцева мутна біржа Chams, належить дядьку Діаба. А в його телефоні свого часу знайшли контакт Собхі Файяда — того самого фінансиста «Хезболли», який під санкціями США з 2006 року. З огляду на ці зв’язки, Діаб, як і інші ліванці, є посередниками, що переправляють гроші від наркотрафіку до обмінних пунктів. І вже звідти фінансується сама «Хезболла».
Втім, не Парагваєм єдиним. На території Колумбії та Мексики конкістадори в чалмі вже працюють не перший рік. Та ж Колумбія — не просто країна кави й карнавалів, а один із ключових вузлів у глобальній мережі «Хезболли». Вона заробляє на всьому: від контрабанди вугілля до наркотрафіку.
У серпні 2024 року на кордоні Колумбії з Венесуелою затримали Махді Акіла Гельбаві — громадянина Ірану (або лівансько-колумбійського походження), якого звинуватили в нелегальному експорті деревного вугілля з регіону Ла-Гіхера. Він очолював компанію Zanga S.A.S., яка начебто займалася «законним бізнесом».
Але слідство виявило, що доходи від продажу цього вугілля надходять у Ліван, а частина осідає в кишенях терористів для фінансування їхньої «креативної» діяльності. Це не разова афера. Лише частина системи, де «Хезболла» використовує Колумбію як фінансовий плацдарм, ховаючись за фасадом цілком легальних компаній.
Колумбія для цього — ідеальне місце: слабкий контроль на кордонах, хаос у прикордонних регіонах і тісні зв’язки з Венесуелою, де Іран уже міцно влаштувався. А якщо додати до цього наркотрафік, картина стає ще більш похмурою.
Звісно, «Хезболла» в Колумбії не обмежується вугіллям. Її основний «бізнес» пов’язаний із наркоторгівлею. Терористи встановили зв’язки з місцевими збройними групами, зокрема з «Революційними збройними силами Колумбії» («ФАРК»), а також із мексиканськими картелями «Лос-Сетас» і «Сіналоа». Ті, своєю чергою, контролюють потік наркотиків до США й Європи.
За словами експерта з Близького Сходу Луїса Флейшмана, «Хезболла» надає цим групам стратегічні поради й зброю, а натомість отримує «кримінальні послуги»: торгівлю наркотиками, зброєю та відмивання грошей. Це «братство злочинності», яке дозволяє обом сторонам заробляти мільярди. А терористам, що головне, дарує карт-бланш на рекрутинг місцевого населення.
Приклад? Джамаль Юсеф, ліванець за походженням. Нещодавно суд у Нью-Йорку засудив його до 12 років в’язниці. Він постачав арсенал зброї та вибухівки для бійців «ФАРК», знаючи, що це справжня терористична організація. І, знаєте, щось йому нічого не заважало так працювати. Кількість таких Джамалів залежить лише від того, скільки їх удасться взяти живими на місці злочину.
«Хезболла» відкрито використовує Колумбію як хаб для координації операцій. Вона об’єднує місцевих наркобаронів і терористів, які раніше слабко між собою контактували, у єдину мережу. Наркотиків у регіоні багато. Вистачить і наркобарону на нову віллу, і «Хезболлі» на зброю та вербування.
Метью Левітт, директор Програми боротьби з тероризмом при Вашингтонському інституті, попереджає: «Незабаром "Хезболла" зможе заробляти на наркоторгівлі більше, ніж із усіх інших джерел разом узятих». І це не перебільшення.
Втім, «Хезболла» не зупиняється на Колумбії. Її зв’язки простягаються до Мексики, де вона також співпрацює із місцевими картелями. Як приклад використаємо замах на дипломата із Саудівської Аравії. Тут точно помітні терористичні наміри, а не звичайні інтереси наркобаронів, чи не так? Що їм той саудит нещасний?
Діло було у травні 2023 року. Іранця Манссора Арбабсіара визнали винним у змові з метою вбивства. Його затримали в Мексиці, коли Агентство з боротьби з наркотиками США (DEA) дізналось про ці плани. Замовлення на вбивство мав виконати мексиканець. На щастя для жертви, кілер виявився агентом під прикриттям і здав свого замовника. Але масштаб та специфіку завдань ви тепер хоч приблизно уявляєте.
Професор соціології та просто хороший міжнародник Луїс Флейшман пояснює це тим, що між Іраном, «Хезболлою» та наркокартелями вже давно існує взаємодоповнюваність. Навіть обмін досвідом, якщо коректно порівнювати події в зовсім різних регіонах.
Врешті-решт, ті тунелі, які картелі будують для контрабанди наркотиків через кордон із США, дуже нагадують копанки «Хезболли» в Лівані.
Сполучені Штати для «Хезболли» — не лише ворог, а й джерело доходів. Як сказав Левітт, чому б не заробляти на диверсіях проти США в самих США? Наркотики, які картелі за підтримки «Хезболли» постачають на американський ринок, не лише приносять мільярди, а й шкодять американському суспільству. Це подвійний удар: і фінансовий, і соціальний.
Ось так і працює реальність, любі читачі. Звикайте: ми живемо в світі, де тіньові імперії будуються легко й швидко, якщо є мета. Але поки що цим чомусь займаються лише наші вороги.
Іран і «Хезболла» — друзі нашого ворога та пряма загроза. Вони плетуть павутину впливу по всьому світу, від Каракаса до Бразилії, використовуючи контрабанду, відмивання грошей і навіть торгівлю вейпами. І це не жарти. Потім ті нещасні копійки, які заробляють терористи, перетворюються на зброю та вибухівку, неодмінно забираючи чиєсь життя.
З філософської точки зору, найбільше гостям із Близького Сходу допомогли не продажні чиновники чи ідейні послідовники. На більш розвинених плацдармах їм допомагає культ споживацтва. Де цивілізації не надто багато — там терористи завжди раді купити лояльність за допомогу в поширенні насильства чи елементарну вибухівку.
Питання лише в тому, що в них виходить так вдало. Щось підказує, що це не стільки успіх нових конкістадорів, скільки те, наскільки ситуацію запустили на Заході.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!