Китайський світ. Шпигуни на заводах
Примітка редакції. Якщо росіянин дає вам гроші і натомість краде ваші здобутки, це погано. А якщо китаєць?
Обізнаність щодо того, як працює «єдиний фронт», важлива для зниження ризиків. Робота цієї агентури — впливати не лише на окремих людей, а й на політику. Фактично — формувати громадську думку.
Ключова частина досягнення цілей Компартії Китаю щодо «національного відродження» полягає в захопленні лідерства в низці критичних технологій. На практиці це часто означало здобуття технологій в законні й незаконні способи. Зокрема через шпигунство, крадіжки та примус.
КПК насамперед націлюється на професійні організації. Бізнес використовують для розвитку відносин з особами, які мають доступ до цільових технологій. Наступні два кейси показують, як «єдиний фронт» залучається до економічного шпигунства.
Янь Веньгуй був дослідником-генетиком у Національному дослідницькому центрі рису Dale Bumpers Міністерства сільського господарства США в Арканзасі. Наприкінці 2013 року йому разом із Чжан Вейцяном висунули обвинувачення у змові з метою викрадення насіння рису з дослідницького об’єкта в Канзасі, який належав біотехнологічній компанії Ventria Bioscience.
Крадіжка відбулася під час візиту делегації КНР до Арканзасу, який допомагав організовувати саме Янь. У жовтні 2016 року той визнав провину й був засуджений лише до одного року ув’язнення.
Зв’язок Яня із системою «єдиного фронту» почався як мінімум у 2008 році. У жовтні того року його призначили членом Комітету закордонних експертів-консультантів OCAO. Цей комітет створили в липні 2005 року для реалізації двох із семи національних стратегій розвитку, закріплених у Статуті партії: «стратегії відродження через розвиток науки й освіти» і «стратегії сильної держави талантів».
На той час директор OCAO Лі Хайфен закликала членів організації «активно сприяти науково-технологічним та економічним обмінам і співпраці між Китаєм і світом, щоб зробити більший внесок у велике відродження китайської нації». У 2011 році Яня знову призначили в комітет.
У липні 2010 року Янь взяв участь у поїздці, яку ОСАО організувало за кошти провінції Сичуань. Там він пропагував наступну ідею: нехай таланти мають змогу вільно виїжджати до КНР і повертатись з неї, а сільськогосподарські технічні кадри мають їздити за кордон для досліджень.
Того ж місяця Янь відвідав «Шостий світовий форум закордонних китайців». Серед учасників також були кілька високопоставлених посадовців: Ван Ян, тоді член Політбюро, а згодом голова НПКРК; Вань Ган, тоді заступник голови НПКРК і міністр науки та технологій; були присутні й інші посадовці «єдиного фронту».
У 2011 році Янь став президентом американської організації «єдиного фронту» — Асоціації китайських ґрунтознавців і фахівців із рослинництва в Північній Америці (ACSPSNA). Вона працює з листопада 1985 року, базуючись в Атланті (штат Джорджія).
На її заходах був присутній Лі Пейвень, член НПКРК і тодішній віце-президент Південно-Китайського аграрного університету. Схоже, Янь також отримав сертифікат про призначення від Національного дослідницького центру інженерних технологій космічної селекції рослин.
Траєкторія Яня демонструє, як професійні зв'язки всередині системи «єдиного фронту» можуть перетинатися з незаконним отриманням доступу до технологій. Його дії створювали цілі канали впливу, які зрештою узгоджувалися з цілями КНР. Ось так «єдиний фронт» використовує наукові мережі для сприяння шпигунству.
Хуан Лепін, також відома як Ніколь Хуан, у 2010 році була обвинувачена разом зі своїм чоловіком Чан Йорк Юанем у порушенні експортних правил США. Вона працювала генеральним менеджером General Technology Systems Integration Corporation (GTSI), її чоловік — там само, але на посаді віце-президента. Удвох вони зуміли незаконно вивезти до КНР високошвидкісні аналого-цифрові перетворювачі.
Примітка перекладача. Перепрошую, якщо надто дослівно переклав термін, я за освітою не інженер.
Цю апаратуру забрав 24-й дослідницький інститут China Electronics Technology Corporation (CETC), створений у 1968 році Комісією НВАК з науки і технологій для національної оборони. Іншими словами, Хуан і Чан напряму передавали американські технології для підтримки військової модернізації КНР.
Схоже, Хуан відбулася порівняно легко. Згідно зі звітом Бюро промисловості й безпеки (BIS) у Конгресі, з нею досягнули мирової угоди — штраф у 300 тисяч доларів, із яких 250 тисяч були відкладені на дворічний випробувальний термін.
Затримана співпрацювала з «єдиним фронтом» ще з 1997 року. Тоді вона стала співзасновницею U.S. Wenzhou Association і починала там кар'єру в статусі члена ради управління. Вже у 2009 році вона очолила цю організацію.
Засновник і президент U.S. Wenzhou Association Є Кансун був членом КПК. До приїзду у США він працював секретарем регіонального партійного комітету, а також був членом Постійного комітету Муніципальних зборів народних представників Веньчжоу.
Ще Хуан стала співзасновницею U.S. Zhejiang Commerce & Culture Association, створеної в листопаді 2003 року. На запуску організації був присутній генеральний консул КНР у Лос-Анджелесі, а різні агенції «єдиного фронту» в КНР високо оцінили її створення.
Врешті-решт, того ж 2003 року Хуан запросили взяти участь у першій Світовій конференції вихідців із Веньчжоу. Цю платформу тодішній партійний секретар Веньчжоу і нинішній прем’єр КНР Лі Цян започаткував як частину «єдиного фронту».
Сі Цзіньпін висловив очікування, що конференція «об’єднає більше людей у Китаї та за кордоном», і закликав учасників «плекати зв’язок із батьківщиною, зробивши внесок у нашу вітчизну».
У жовтні 2008 року, коли почалася змова Хуан і Чана, вони відвідали КНР. Упродовж трьох днів у Чунціні, де розташований 24-й дослідницький інститут CETC, вони зустрічалися з делегацією американських CEO, а Хуан діяла як член ради Chinese American CEO Organization, організації «єдиного фронту».
Вони також зустрічалися з багатьма посадовцями КНР на національному й міському рівнях, зокрема із заступником директора OCAO та головою ACFROC.
Через кілька місяців, коли Хуан стала президентом U.S. Wenzhou Association, захід із нагоди її призначення відвідали посадовці консульства КНР. Її вітали посадовці ACFROC, OCAO та інших агенцій «єдиного фронту». Наприкінці 2009-го Zhejiang FROC призначила Хуан своїм закордонним представником.
Тривала участь Хуан у торговельних групах, пов’язаних зі структурами «єдиного фронту», демонструє, як ці мережі слугують платформою для розвитку відносин, які згодом можуть використовуватися для ширших політичних цілей. Комерційна взаємодія в громадах, пов’язаних із «єдиним фронтом», легко перетинаються з політикою.
Приклад Яня Веньгуя та Хуан Лепін — це лише два випадки, коли громадян КНР зловили на порушенні законів США при спробі за будь-яку ціну підтримати розвиток КНР. Попри їхні вироки, за понад десятиліття після цього виявилося багато інших прикладів участі «єдиного фронту» в крадіжці технологій.
Дослідник Алекс Джоске писав про справу колишнього працівника Tesla Цао Гуанчжи, який викрав у компанії вихідний код для технології автопілота. Цао також був співзасновником Association of Wenzhou Ph.D.s-U.S.A., групи «єдиного фронту». Імовірно, існують й інші випадки, які ще не були публічно ідентифіковані.
Примітка редакції. Цікаво, якщо китаєць викрав код автопілота Tesla — це промислове шпигунство Пекіна чи все ж диверсія проти Китаю?
Партія також використовує мережу «єдиного фронту» для здійснення репресій — відстежування, переслідування і прямих нападів на тих, кого вона вважає загрозою для своїх цілей. Це китайські дисиденти, тайванці, гонконгці, уйгури, тибетці, релігійні меншини на кшталт послідовників Фалуньгун та інші.
Спільний звіт, опублікований у 2024 році Hong Kong Democracy Council (HKDC) і Students for A Free Tibet, документує використання партією закордонних організацій і осіб «єдиного фронту» для нападів на протестувальників у Сан-Франциско. Яскравий приклад було зафіксовано в листопаді 2023 року, коли туди з візитом завітав Сі.
Однією з осіб, згаданих у звіті, є Чень Лункуй, також відомий як Майкл. Він, як стверджується, координував зусилля із залякування й фізичного протистояння демонстрантам.
Свого часу Чень обіймав численні керівні й дорадчі посади в організаціях «єдиного фронту» у США. Зокрема він був помічений у складі організацій Chinese American Federation і San Francisco Bay Area Committee to Promote the Reunification of China. Також він відвідав тематичний захід із нагоди «80-ї річниці перемоги у Війні опору китайського народу японській агресії та у Світовій антифашистській війні» у вересні 2025 року, і деякий час був закордонним членом комітету ACFROC.
Окреме розслідування правозахисної організації Safeguard Defenders у 2022 році додатково показало, як партія керує «поліцейськими» мережами в десятках країн. Ці силовики слугують неофіційним інструментом для репресій проти ворогів КПК.
Ще один спосіб, у який партія використовує свою широку мережу груп «єдиного фронту» за кордоном — мобілізація ресурсів у разі надзвичайних ситуацій. 25 січня 2020 року, коли тільки починалась пандемія COVID-19, дві організації «єдиного фронту» (Fuzhou FROC та OCAO) спільно попросили про медичні поставки до КНР.
За кілька днів організації відправили зі США до КНР потрібні вантажі. Станом на 30 січня лише Fuzhou Langqi Association у Нью-Йорку надіслала на батьківщину 300 коробок із захисними масками N95. Інші фуцзяньські групи у США, Канаді, Британії та Німеччині пожертвували Китаю понад 100 тисяч таких масок.
Значна частина роботи «єдиного фронту» КПК відбувається цілком відкрито. Групи можна ідентифікувати в широкому спектрі секторів — від академічного середовища й бізнесу до політики й медіа. Ці інституції, особливо в демократичних країнах, навіть мають певний рівень прозорості, який дозволяє їх ідентифікувати та відстежувати.
Їх вкорінення можна уникнути в більшості випадків. Обмін інформацією полегшив би політикам у цих демократичних державах завдання з правильного трактування ризиків і прийняття кращих рішень щодо взаємодії чи уникнення контактів.
Однак жодна з цих країн так і не забезпечила потрібний рівень прозорості.
Далі буде