Латвійський банкір: уже на війні?
Примітка редакції. Європа вже «перебуває у стані війни» з Росією, вважає латвійський банкір із перспективами на посаду у Європейському центробанку. Ну що, ознайомимося з його думкою?
Банкір закликає політиків готувати фінансову систему до прямого військового удару. Цю тезу висунув голова Центрального банку Латвії (Latvijas Banka) Мартіньш Казакс (Mārtiņš Kazāks).
Він закликав європейських політиків не бути «наївними» щодо того, що блок уже «перебуває у стані війни» з Росією. І тут слід зазначити, що пан Казакс — не зовсім простий банкір.
По-перше, він чинний учасник керівної ради Європейського центрального банку. По-друге, саме його кандидатуру вважають однією з основних, якщо говорити про вакантну посаду віцепрезидента ЄЦБ.
Тож важливо, що зараз ця людина наголошує: як центральні банки Європи, так і загальна фінансова система вже мають готуватися до подальшої ескалації. «Наївно вважати, що ми поки що не перебуваємо у стані війни [з Росією]», — заявив він, спілкуючись із журналістом FT.
Хоча конфлікт не розгортається «фізично на латвійській землі», Казакс звернув увагу на постійні кібератаки, саботаж, диверсії проти підводних кабелів у Балтійському морі та порушення повітряного простору Данії дронами, які мають імовірне російське походження.
«Нам потрібно бути стійкими, щоб упоратися із цим», — підкреслює Казакс.
Це 52-річний спеціаліст, економіст за фахом. Якщо ви не знали, він очолює Latvijas Banka ще з грудня 2019 року. Тож немає нічого дивного в тому, що людину з таким послужним списком вважають одним із шести претендентів на посаду у ЄЦБ.
Місце буде звільнене вже у травні, оскільки нинішній віце-президент відпрацював уже вісім років. Утім, міністри фінансів із 21 європейської країни можуть визначитися з ім’ям наступника вже у січні.
Примітка редакції. Вибачте, але цей текст ризикує сильно запізнитися через чергу статей у нас. Можливо, ви читаєте переклад, коли Мартіньш уже обійняв посаду. Або програв у гонитві за нею.
Казакс змагається за цю посаду з такими суперниками, як голова Центрального банку Фінляндії Оллі Ренн та колишній голова Центробанку Португалії Маріо Сентено. Та він точно вважається одним із більш «яструбиних» голосів у керівній раді ЄЦБ.
Це стосується не лише військових апетитів Росії. Наприклад, свого часу Казакс одним із перших попереджав про інфляційні ризики після пандемії Covid-19, а вже потім підтвердив свої рішучі погляди 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За останні роки НАТО посилило свою військову присутність у Латвії — колишній радянській республіці зі значною російською меншиною та кордоном із Росією завдовжки 280 км. За словами банкіра, впродовж останніх чотирьох-шести років Центробанк Латвії працював над «різними нюансами планування на випадок надзвичайних ситуацій».
Одним із ключових напрямів стало забезпечення безперервної доступності готівки та цифрових платежів у випадку цих самих надзвичайних ситуацій. Наприклад, тепер фінустанови зобов’язані підтримувати мережі «критично важливих» банкоматів, зокрема обладнаних власними електрогенераторами.
Країна також розробила систему офлайн-платежів фізичними картками в аптеках, на автозаправках і в продовольчих магазинах.
«У багатьох випадках ми найкращі у своєму класі, й інші країни вже наслідують наші рішення», — пишається банкір. Згодом він додає, що Латвія рада ділитися таким досвідом.
Казакс зазначив, що планування на випадок надзвичайних ситуацій у центральному банку стосується не лише ризиків, пов’язаних із можливим російським нападом. Це важливо і для таких сценаріїв, як повені та інші катаклізми.
Думка банкіра-претендента зрозуміла: якщо держава єврозони зіткнеться з воєнним конфліктом на власній території, це може призвести до проблем фінансової стабільності й труднощів у банківській системі, викликаючи занепокоєння щодо стійкості боргу. «Можливі коливання спредів», — пояснює він.
Водночас банкір наголосив, що ці ризики можуть бути подолані на рівні ЄС. «У наших руках зробити ймовірність [прямого конфлікту з Росією] дедалі меншою», — сказав він.
Пояснивши це, Казакс підкреслив як підтримку України таким чином, щоб Москва її не перемогла, так і зміцнення європейських збройних сил. Процитуємо: «Щоб сформувати в Росії розуміння, що будь-яка атака є надто ризикованою і навіть не вартою розгляду».