Перейти до основного вмісту

Молдова буде розвивати армію. Бундесвер допоможе

1
Джерело

Військова стратегія Молдови на найближче десятиліття передбачає модернізацію армії, приведення її у відповідність до стандартів Європейського Союзу і підвищення оперативної сумісності із зовнішніми партнерами. Головною загрозою безпеці для Молодви є Росія — через війну проти України, можливе розширення бойових дій і присутність російських військ у Придністров'ї.

Відповідний документ ухвалили 8 жовтня. Згідно з ним, метою нової військової стратегії Молдови є інтеграція в систему безпеки Євросоюзу. Документ бере за основу лише оборонні цілі.

Центральним елементом буде створення до 2035 року потенціалу армії, заснованого на стримуванні, швидкому реагуванні та протидії широкому спектру військових загроз, у тому числі гібридних.

Серед пріоритетів називаються розвиток систем протиповітряної оборони (ППО) і повітряного спостереження, радіоелектронної боротьби (РЕБ), кіберзахисту, а також посилення сил для проведення спеціальних операцій. Крім того, передбачені модернізація систем командування, управління та зв'язку, участь країни в забезпеченні регіональної безпеки.

Документ ставить за мету збільшити до 2030 року витрати на оборону до 1% ВВП. Бюджет Міністерства оборони повинен буде забезпечити мінімальну зарплату військовослужбовцям, кількість яких має зрости до 10,5 тис. осіб. Зарплата не може бути нижчою за середній рівень.

Хто допоможе

Нова військова стратегія передбачає також залучення співфінансування зовнішніх партнерів для реалізації проєктів із модернізації військових можливостей і навчання особового складу.

Модернізувати армію Молдови допоможе Бундесвер. Протягом наступних чотирьох років консультанти експертної місії під керівництвом підполковника німецької армії Олівера Лотце проаналізують оборонний потенціал країни.

Відповідну міжурядову угоду між двома країнами підписали ще 15 травня в Берліні. 

У квітні минулого року офіційний Брюссель виділив на підтримку Збройних сил Молдови 41 млн євро. Протягом 40 місяців на ці гроші уряд має придбати нелетальне обладнання для повітряного спостереження, мобільності, РЕБ і логістики.

Тоді ж Міноборони підписало контракт на закупівлю нового радара для моніторингу повітряного простору, а до Кишинева з Бухареста було переведено для роботи французького військового аташе. Роком раніше за 14 млн євро таке саме обладнання було закуплено у Франції.

Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий визнав, що країна не може дозволити собі придбати повноцінну систему ППО, оскільки вона перевищить річний бюджет армії (близько 100 млн євро).

Про ППО у країні заговорили після виявлення на півдні фрагментів з вибухівкою від дронів після російських атак на прикордонний Ізмаїльський район Одеської області.

Також Молдова підписала з Румунією угоду про співпрацю в галузі військової освіти і підготовки. У травні 2024-го уряд Румунії затвердив поправку до угоди з Молдовою, що включає положення про взаємну підтримку в аспектах, пов'язаних із підготовкою та участю в місіях і операціях у рамках багатонаціональних коаліцій, зокрема під егідою НАТО.

Армію доведеться створювати з нічого

Вперше про нову стратегію національної безпеки в Молдові заговорили наприкінці 2023 року з подачі президентки країни Маї Санду. До того часу армія фінансувалася за залишковим принципом, і її потрібно було створювати майже з нуля.

Прем'єр-міністр Дорін Речан розкритикував своїх попередників, які тримали армію «у злиднях і хаосі всі ці десятиліття». Він також нагадав, що Кремль витрачає на війни 7% ВВП і 32% бюджету.

«Кожен третій долар російського бюджету йде на вбивства дітей, молоді та жителів України», — наголосив Речан.

Звісно, Ігор Додон, колишній президент Молдови і лідер найбільшої проросійської партії (Partidul Socialistilor din Republica Moldova, PSRM), що перебуває в опозиції, різко розкритикував нову стратегію. За його словами, це робиться замість реформ в охороні здоров'я, освіті та сільському господарстві, тому суперечить національним інтересам.

В інтерв'ю пропагандистам з ТАСС Додон заявив: «Нинішнє керівництво ЄС підштовхує нашу країну до війни, розглядаючи разом з Україною як прифронтову територію, з якої можна використовувати нас проти своїх геополітичних супротивників, перш за все проти Росії».

У самій Росії також відреагували. Зокрема, голова оборонного комітету Думи Андрій Картаполов попередив, що Молдова, назвавши Росію ворогом, ризикує отримати відповідь.