Уроки 1939-го: Росія та Китай

Згадаймо німецько-радянську змову. Свого часу через пункт, який було закріплено у пакті Молотова–Ріббентропа, Польща самотужки протистояла одразу сотні німецьких та радянських дивізій.
Хоча Польща мужньо боролась в умовах оборонної війни, впродовж 1939 року її союзники на це жодним чином не реагували. Доля держави була вирішена. Вона зазнає поразки, її підкорюють, ділять і жорстоко окуповують тоталітарні режими — нацистська Німеччина та Радянський Союз.
Це дасться взнаки згодом, уже під час Другої світової війни. За винятком окремих країн, Польща зазнає чи не найбільших утрат на душу населення. Тоді поляже майже 20% її жителів.
Приблизно 6 мільйонів поляків загине під час війни. Із цього списку одразу три мільйони становитимуть польські євреї. Хто ж знав, що Німеччина чинитиме Голокост переважно на території Польщі, вслід плануючи геноцид польських католиків.
Мета тодішньої Німеччини, як і сучасної Росії щодо України — назавжди знищити як державу-жертву, так і її пам’ять. І саме тоді Польщу вбивали, фізично та культурно ґвалтували. І, про всяк випадок, руйнували її інфраструктуру й економіку.
Існує паралель. Є умовний союз 1939 року між нацистською Німеччиною та радянською Росією. А є сучасне «безмежне» партнерство Китаю й Росії. На відміну від секретного протоколу нацистів і комуністів, сучасні Росія та Китай навіть не приховують свої плани.
Неймовірним видається інше. Захід, здається, так досі й не усвідомив спільну небезпеку від вісі Росія–Китай. Ще й з урахуванням підтримки цього союзу з боку Північної Кореї та Ірану.
Росія вже влаштувала у Європі жорстоку м’ясорубку, небачену на континенті ще з часів Другої світової війни. Тим часом Китай майже незворотно вкорінюється в стратегічні сектори по всій Європі, у тому числі у великі морські порти.
Пекін скуповує частки в портах. А це об’єкти, які НАТО має використовувати для миттєвого посилення свого східного флангу під час будь-яких кризових ситуацій.
США, звісно, зараз зосереджені на Індо-Тихоокеанському регіоні. Та Китай глобально тисне на Америку і значно вкорінюється у європейські справи. Він інвестує мільярди в стратегічні інфраструктурні проєкти, зокрема й у кожен порт, який знадобиться НАТО (в тому числі й США) в умовах війни.
Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, що йде вслід за «безмежним» партнерством Китаю та Росії. Щойно Кремль накаже своїй армії розпочати вторгнення на територію держав НАТО — Китай надасть йому «підтримку» і там.
Це може бути саботаж відповіді НАТО у європейських портах. Або у залізничній системі на континенті. В телекомунікаціях чи інших стратегічних секторах, які Китай прагне контролювати у Європі. До речі, включно з технологіями штучного інтелекту та кіберпростором.
Пекін постачає зброю до Європи. Він проводить військові навчання з державами Європи — наприклад, із Сербією та Білоруссю. Поглиблює оборонні відносини з Туреччиною. Наприклад, на головній оборонній виставці Туреччини американська зброя вже майже не представлена, тоді як Китай там домінує.
Військово-морські сили Китаю плавали Балтійським морем, проводячи навчання з Росією. Китайське «торговельне судно» пов’язують із пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі.
Офіцери Народно-визвольної армії Китаю інтегровані в російські штаби командування на українському фронті. Там вони мають змогу вивчати уроки війни та адаптувати їх уже під власні цілі.
Китайські компанії присутні в окупованих областях України, де діють із дозволу Росії. Пекін значно сприяє розвитку російських дронів, постачаючи від 80% складної електроніки, необхідної для їх виробництва. Він виготовляє боєприпаси для Росії.
Тим часом купує дешеву російську нафту, чим підживлює російську воєнну машину. Зате США та Європа досі не бажають конфіскувати приблизно 300 мільярдів доларів — заморожені російські активи, що лежать у західних банках. Хоча це можна використати для підтримки України.
За оцінками істориків, Друга світова війна, розпочата нацистською Німеччиною, призвела до загибелі понад 60 мільйонів людей. Хоча слід зазначити, що за певними даними цей показник значно більший. За правління Сталіна загинуло 20 мільйонів людей (і тут деякі оцінки ще вищі).
Настав час засвоїти урок 1939 року.
Примітка редакції. Підписуйтесь на особистий блог автора!